ПОЗАКЛАСНА РОБОТА В ШКОЛІ

ПОЗАКЛАСНА РОБОТА З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ — це обов'язкова складова частина нормально організованого навчально-виховного процесу школи. Вона проводяться паралельно з класною і служить засобом розширення, поглиблення і вдосконалення знань, здобутих учнями в школі. Якими, б змістовними і методично досконалими не були уроки мови, учитель не досягне бажаних наслідків, якщо не організує систематичної й багатогранної позакласної роботи.

Мета позакласної роботи з української мови та літератури цілком підпорядковується загальним завданням навчання і виховання учнів у школі. У процесі проведення позакласних мовних заходів здійснюються такі важливі завдання: 1. Поглиблення почуттів патріотизму, виховання любові до рідної мови та мов братніх народів, зокрема російського, до історії мови, її багатих засобів висловлення найтонших відтінків думок і почуттів, до милозвучності, краси рідного слова. 2. Розширення й поглиблення знань, одержаних на уроках, що досягається, з одного боку, шляхом використання позапрограмного матеріалу, а з другого — через опрацювання цікавих і складних мовних фактів, які стосуються тем, визначених програмою. 3. Вироблення і закріплення навичок аналізу, синтезу, класифікації, систематизації мовних фактів, що вдосконалює мовний розвиток, граматичне мислення, формує чуття мови. 4. Розвиток усного й писемного мовлення, формування навичок правильно, точно й образно висловлювати думку, дбати про багатство, чистоту і красу мовлення. 5. Підвищення інтересу до української мови як навчальної дисципліни, збудження прагнень вивчати, досліджувати мову. 6. Розвиток індивідуальних здібностей окремих школярів, формування навичок проводити копіткі лінгвістичні дослідження.

Естетичне і художнє виховання учнів засобами художньої літератури здійснюється у процесі найрізноманітніших позакласних заходів з літератури. Мета їх: розширити літературну освіту учнів, поглибити читацьку культуру школярів, розвинути літературні творчі здібності учнів, виховати естетичні смаки юних літераторів, закріпити громадянські та моральні світоглядні позиції школярів на матеріалі творів художньої літератури тощо.

РОЗВИТОК ІНТЕРЕСУ ДО ПОЗАКЛАСНИХ ЗАХОДІВ З МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ. 

Однією з головних передумов успішного проведення позакласної роботи з української мови літератури є збудження і підтримування в учнів інтересу до мови та літератури. Виховання глибокого інтелектуального інтересу є важливим завданням позаурочних заходів. Зацікавленість позакласною роботою з мови розвивається різними шляхами.  

 ГУРТОК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ. 

Найважливішою й найефективнішою формою позакласної роботи з мови є гурток. Переваги гурткової роботи полягають передусім у тому, що заняття (та й інші види роботи в гуртку) проводяться систематично, за продуманим, заздалегідь складеним планом, під безпосереднім керівництвом словесника, при постійному складі учнів, яких залучають до активної праці над цікавими і важливими для практики, освіти і загального розвитку мовними явищами. Мовний гурток є центром, навколо якого базуються, існують і організовуються всі інші форми як систематичної, так і, епізодичної позакласної роботи з української мови та літератури. Від організації гурткової роботи у великій мірі залежить ефективність усіх позакласних заходів з, такої важливої галузі знань, як рідна мова. Організовують мовний гурток по-різному, залежно від умов школи. У великих школах, де є паралельні класи і працює кілька учителів-мовників, створюють гуртки четвертих, п'ятих, шостих, сьомих, восьмих і старших класів; у малих школах об'єднують п'яті — шості, сьомі — восьмі. Звичайно, найкраще працювати в гуртку з учнями одного класу.

При створенні мовного гуртка слід мати на увазі те, що учні нерідко погано уявляють собі роботу в ньому, ототожнюючи заняття гуртка з додатковими заняттями, а тому йдуть спершу неохоче. Колективу мовників потрібно чимало попрацювати над тим, щоб бажаючих поглибити знання з мови було якнайбільше і мовний гурток відвідували всі здібні учні. Компонентами мовних здібностей називають легкість наслідування, тонке чуття мови, відмінну словесну пам'ять, швидкість засвоєння і практичне використання мовного матеріалу, а також мовну спостережливість, уяву, знання, уміння, навички, лінгвістичне мислення, під яким розуміють успішну орієнтацію в мовних фактах.

Форми, методи і прийоми роботи на заняттях гуртка надзвичайно різноманітні. Вони добираються залежно від віку і підготовки гуртківців, теми і мети заняття. Найефективнішими є короткі, захоплюючі розповіді вчителя про мову, повідомлення учнів реферативного характеру, інформації про наслідки збору матеріалу з живої розмовної або з книжної мови, спостереження над спеціально підібраними й продемонстрованими мовними явищами з наступними висновками, цікаві бесіди, вправи, лабораторні роботи, мовні ігри, добирання до них матеріалу і т. ін. На заняттях гуртка практикуються різного типу творчі роботи: зачитування і написання повідомлень лінгвістичного характеру, розповідей про бачене й почуте, складання загадок, завдань з цікавої граматики, чайнвордів, шарад, метаграм тощо. Усі ці види роботи, як і інші, що розвивають ініціативу, кмітливість, творчу думку гуртківців, плануються на різні заняття так, щоб уникнути одноманітності в побудові та проведенні роботи. Гурток української мови та літератури працює за планом, що складається на півріччя, але намічається на рік. У план гуртка вводиться не тільки тематика засідань, а й усі інші види роботи. Складаючи план, учитель враховує, якої попередньої підготовки вимагає кожна тема засідання та інші заходи. Вдало складений план багато важить для доброї організації гуртка.

 МОВНІ ТА ЛІТЕРАТУРНІ СВЯТА. 

Окрему групу позакласних заходів з мови та літератури  становлять свята —  вечори, ранки, дні, тижні, декади, фестивалі. Організація їх має своєю метою зацікавити учнів мовою, пожвавити працю над нею, виявити ефективні форми, прийоми ведення позакласної роботи з мови, підсумувати наслідки її за певний період. Мабуть, найефективнішими з свят є фестиваль і тиждень (або декада) мови. До обох з них входять як складова частина (найчастіше заключна) мовні вечори і ранки.

 Тиждень (декада) мови — це шкільне мовне свято, що триває протягом 7 (10) днів. Цінність цієї форми позакласної роботи в тому, що вона є масовою, охоплює всіх учнів школи. У цей час здійснюються різноманітні мовні заходи, спрямовані на збагачення дітей новими відомостями про мову, поглиблення і закріплення знань з програмного матеріалу, вдосконалення культури мовлення, залучення учнів до самостійної творчої праці над словом у всій його багатогранності Тиждень мови, на наш погляд, організовувати зручніше, ніж декаду, оскільки підготовка, обладнання школи до свята проводиться в суботу після занять; на передвихідний день припадає також завершення свята — підсумковий вечір. Будучи одним з епізодичних заходів, тиждень мови тісно пов'язаний із систематичною позакласною роботою, особливо з мовним гуртком, члени якого мусять бути ініціаторами й організаторами мовного свята. Переважна більшість заходів, визначених у плані тижня, організовується і проводиться гуртківцями. Члени гуртка готують таблиці, ігри, обладнують школу і класи, виступають у ролі екскурсоводів, доповідачів, дикторів мовних передач, чергових у «довідкових бюро», на постах тижня, стають учасниками всіх конкурсів, конференцій і т. д. Багато працює під час підготовки і проведення тижня, кабінет. Він на цей період набував чинності штабу тижня, навколо якого концентрується повсякденна діяльність учителів, гуртківців і всього учнівського колективу, пов'язана зі святом. Тиждень є своєрідним звітом мовного гуртка і кабінету про їх роботу. Щоб тиждень мови не був авральним заходом, старанно, без поспіху готувався, його варто організовувати в кінці першого або в другому півріччі, а підготовку вести з початку навчального року. Термін організації тижня мови визначається на одному з перших засідань методичного об'єднання вчителів-словесників. Тоді ж створюється комісія для підготовки і проведення свята. Зразу ж розробляється план підготовки і попередня програма тижня, розподіляються обов'язки між членами комісії. Найгроміздкішим у підготовці до тижня мови є добирання матеріалу для обладнання школи, організації конкурсів, проведення підсумкового вечора тощо, а також виготовлення плакатів, таблиць, макетів, альбомів, ігор. Добирання матеріалів до тижня мови має бути першим етапом у підготовці його. Другим етапом є виготовлення на основі складених і обговорених проектів усього необхідного для свята обладнання. Слід мати на увазі, що успіх тижня значною мірою залежить від змісту дібраного матеріалу, від вдало, зі смаком виготовленого оформлення. Крім того, всі матеріали, зокрема плакати, таблиці, альбоми, макети, зберігаються в школі і можуть використовуватись з певним доповненням і поповненням у наступні роки.

До масових позакласних заходів з літератури відносимо: проведення Тижня літератури, відзначення ювілею письменника, вечори поезії в школі, літературні ранки та вечори, літературні конкурси та олімпіади, ін. У школах практикується проведення Тижнів літератури. Передбачається на кожен день тижня певний захід, підказаний його темою. Тижні присвячені з нагоди річниць українських письменників.

 Важливу роль у розширенні літературної освіти школярів відіграють літературні олімпіади і конкурси на кращу учнівську письмову роботу з літератури.

Література. 1. Аркушин Г.Л. На заняттях мовного гуртка. УМЛШ. – 1986. - №4. – с.62-65 2. Благослови, Мати: Уроки укр. Народознавства в школі – К. Освіта, 1995 – с.190 3.

Бібліотека укр. усної нар. творчості: Дитячий фольклор. – К.: Дніпро, 1986. 4.

Явір В.В., Білоусенко П.І. Виховна робота на уроках укр. мови. Посібник для вчителів. – К.: Рад. Шк.., 1986 – с.15

Пасічник Є. А. Українська література в школі. ― К.: Рад. школа, 1983.

 Позакласна робота з літератури (посібник для вчителів). Упор. В. Я. Неділько. ― К.: Рад. школа, 1986.

 Програма для середньої загальноосвітньої школи. Українська література. Факультативні курси 7-11 кл. ― К.: Перун, 1996.